суббота, 19 мая 2012 г.

Кіберпанк

Все, що можна зробити зі щуром, можна зробити і з людиною. А зі щуром ми можемо зробити майже все. Про це важко думати, але це правда. І це не зникне, якщо ми закриємо на це очі.
Ось що таке кіберпанк.

Отже, як я і обіцяв, перша стаття про кіберпанк.

Трохи історії. Кіберпанк як поняття з’явився майже тридцять років тому, коли в «Журналі наукової фантастики Айзека Азімова» опублікувалось оповідання Брюса Бетке «Кіберпанк». Самого цього кіберпанку в оповіданні було мало, але один з головних героїв, хакер, носив зачіску «панк». Пізніше редактор цього ж журналу Гарднер Дозуа цим словом узагальнив твір Вільяма Гібсона «Нейромант» і с того часу покотилося…

Досить історії. Що ж за звір цей кіберпанк? А звір це дуже депресивний, навіть можна сказати «антіутопічний». В творах цього жанру, як то кажуть, «всьо хєрово». Міжконтинентальні корпорації захопили увесь світ, тотальна комп’ютеризація населення, усілякі кібернетичні імплантати, заміна реального життя віртуальним, короче кажучи «інформаційний пиздець».  Ось в таких умовах і з’являються головні герої, комп’ютерні генії, здебільшого маргінали, соціопати, і взагалі типи підозрілої зовнішності. АЛЕ!!! Але вони «на лицо ужасные, добрые внутри». Всі як один за правду, за свободу і там за інші демократичні цінності. Як кажусь зараз, «суцільні няшки». Все дійство проходить то у величезних перенаселених мегаполісах,  то у віртуальній реальності. Границі часто-густо розмивають заради ефекту драматизму.

Наступне питання. Хто? Хто ж таки насмілився отаку бяку понаписувати? Імен небагато, але вони варті того, щоб їх назвали. Це, по-перше, Вільям Гібсон. Старина Віллі був найвідомішим письменником цього жанру. По-друге, Брюс Стерлінг, основний євангеліст жанру. Потім є ще такі імена як Руді Рюкер, Філіп Дік, Майкл Свонвік та Ніл Стівенсон. Ці люди винні в розповсюдженні цієї зарази! Шютка. Зараз у цьому жанрі я можу згадати лише Вадима Панова з його серією «Анклави».

Так, я розумію, що читати нема коли, та й літери деякі вже забулись. Тож я можу порадити тим, хто зацікавився цим напрямом, але читати не хоче, вбитися переглянути пару-трійку кінчиків. «Той, що біжить по лезу» - це раз. «Джонні-мнемонік» - це два. Ну і куди ж без шедевру братів Вачовські, без цього кіберпанківського титану сучасності? Ага, я про «Матрицю», причому про всі три частини.

Ігроманам можна порекомендувати Syndicate. Той, що ще на Sega Mega Drive. Із більш-менш сучасних:  Deus Ex, його продовження Invisible War (щоб шлунок прочистити) та Enter the Matrix. Сучасність відроджує старі тайтли, які можна назвати ігровими еталонами кіберпанку. Це все той же Deus Ex, але вже 2011 року (Human revolution), та все той же Syndicate, але вже як FPS.

Тему наступної статті ще не вигадав. Порекомедуйте щось в коментах.

На цьому все. Адіос)))

пятница, 11 мая 2012 г.

Таки добридень, або якого дідька вам тут потрібно.

Добридень шановне панство!!!

Мене звати Олекса Розумака, я, як зараз дуже модно казати, "книгофіл". Читання книжок стає все менш популярним заняттям, краще вже пивка випити, чи якийсь кінчик глянути. Тому тут, у моєму маленькому (поки) куточку я збираюся розводити усілякі "полєміки" та "діскуссії" на тему різноманітних книжкових жанрів, відомих (та не дуже) авторів та творів. Також буду тримати руку на пульсі цього "зомбаря", який зветься "український книгодрук" та розповідати про чергові твори, якими нас порадували українські видавці. Невдовзі зроблю статтю або навіть цикл статей про історію українських друкарень. Але то буде пізніше. Поки я ще думаю над тим, з якої теми розпочати свою творчу діяльність. Мабуть це буде стаття про таке поняття в літературі як "кіберпанк". Тож підписуйтесь на мій блог. Обіцяю, буде цікаво.