пятница, 23 октября 2015 г.

Ха-ха, се знов я!!!

Ось такий був в мене тиждень, який тягнувсь більш, ніж три роки.

За сей час було багато зроблено, багато сталося і ще більше було прочитане.

Що змінилося на краще? Набагато більше літератури українською мовою, навіть того лисого адвоката, якого я рекламував в попередній публікації почали видавати українською. Україномовна література стала набагато якіснішою, з’явилося багацько дійсно чудових серій. Про се все я і буду вам розповідати. Що нового, що цікавого, з якою літературою варто знайомитись, а з якою просто необхідно.

І наразі я розповім вам про українського сучасного автора, книги якого хапають вас за яйця і з розгону розчавлюють об стіну пострадянської романтики. Якщо ви не зрозуміли про кого я, то тримати вас у напруженні не буду. Ця людина - Сергій Вікторович Жадан, чудовий прозаїк, поет та есеіст.

І хочу вам розповісти про один з перших його романів під назвою "Депеш Мод". Цей роман повертає нас назад у дев’яності, у часи розрухи фізичної і розрухи моральної. Роман про дев’ятнадцятирічних хлопців, яких викинуло на узбіччя життя і які намагаються виборсатися з того гівна і які живуть як живеться, без жодних планів на майбутнє і без жодних надій і сподівань. Книга переповнена пречудовим гумором, але цей гумор не добрий, він іноді переходить в сарказм, в самоіронію, нам смішно, тому що ми пам’ятаємо ті часи, посміхаємося і кажемо: "бляха, це дійсно так і було". Книга також насичена ненормативною лексикою. Але розумієте, в даному контексті вона є доречною, вона є частиною оповідання, причому невід’ємною частиною, яка створює настрій книги, її самобутність, я б навіть сказав історичну достовірність.

Прочитав я її менше, ніж за добу. В цілому, в мене пішло годин десь з шість на те, щоб її проковтнути.

Придбати її ви можете в магазинах "Клубу Сімейного Дозвілля" за символічну плату в 45 гривень.

Наступного разу (сподіваюся, це буде не через три роки) я знайду ще якусь книжкову тему і розповім вам своє непрофесіональне "розумаківське" ставлення до неї.